Захисник Незалежності
Порядок, повна віддача та розумна ініціатива – такі принципи в службі взяв собі за правило військовослужбовець 152 окремої механізованої бригади Дмитро, який до повномасштабної війни працював проджект-менеджером у будівельній компанії.
Початок великого вторгнення застав у Києві. Із військової підготовки була тільки військова кафедра в інституті. Дмитро говорить, що тоді вирішив іти в армію, бо хотів бути корисним своїй країні. А ще, хоч і був абсолютно цивільною людиною, але він – з родини військових. Це теж зіграло свою роль.
«Я думав про те, що склав присягу. І треба робити щось корисне. Бути будівельником – тоді ніхто нічого не будував. А бути військовим – чому ні? Звання у мене є. Можу допомагати», – розповідає Дмитро.
Він довго шукав, куди саме піти служити – і влітку 2022 року долучився до лав ЗСУ.
«Найкраще в армії – люди. Дуже багато цікавих людей. Дуже багато цікавих зв’язків з’являється. Та й після війни ці знайомства можуть стати в нагоді», – каже Дмитро і ділиться, що після Перемоги хотів би відкрити свій паб.
Разом із тим Дмитро не приховує: два роки служби даються взнаки. У багатьох військових накопичилася втома, бо служба – 24/7, всі хочуть відпочити. Тому і треба, щоб до лав ЗСУ приходили новобранці. Бо Перемога про це – про вміння українців гуртуватися і разом давати ворогу по зубах. Тим більше, додає Дмитро, саме в армії зустрів багато потужних особистостей.
«Україна – понад усе», – говорить Воїн і наголошує: «Це для мене не просто фраза. Для мене це так і є».
Слава Україні!
152 окрема механізована бригада UA
