1917 рік, 17 березня – у Києві утворено Українську Центральну Раду (УЦР), представницький орган українського народу, а після проголошення УНР – вищий законодавчий орган держави.
Після того, як з Петрограда дійшла звістка про повалення монархії, в Україні почали масово утворювати ради робітничих і солдатських депутатів.
Київ, губернські та повітові центри сколихнули масові мітинги і демонстрації, учасники яких вітали повалення самодержавства та перемогу демократичної революції.
Це стало поштовхом до створення Української Центральної Ради.
17 березня УЦР телеграмою повідомила петроградський Тимчасовий Уряд про своє створення.
Наприкінці березня 1917 року в Києві пройшла демонстрація, в якій взяли участь понад 100 тис. учасників. Люди вітали Центральну Раду та виголосили вимоги надати Україні автономію.
«Одностайно і однодушно стати всім на велике діло, – закликав Михайло Грушевський, – і не спочити, і рук не спустити, доки не збудуємо тої автономії вільної України».
Діяльність Центральної Ради в часі була нетривалою, проте її історичне значення виходить далеко за хронологічні рамки існування. Її історія не належить якійсь одній політичній течії, це велике надбання українського народу, історичне явище, з яким насамперед пов’язуються глобальні процеси консолідації української нації, відновлення української державності, надання національній державі демократичних, парламентських форм.
152 окрема єгерська бригада
Сухопутні війська ЗС України
