12 жовтня – День військового капелана
Одного разу, у березні 2022 року, я опинився біля вирви діаметром 13 метрів і глибиною метрів 5, може й більше. Усвідомивши, з чим ми маємо справу, раптово по моєму хребту пройшов холод (дуже неприємне відчуття). Але саме тоді я зрозумів, що було б добре, якби таке відчуття відчув кожен росіянин, який прийшов на нашу землю з поганими намірами. Вони повинні відчувати такий жах при одному тільки нагадуванні про Україну та українців. І зробити це нам допоможе віра. Що я маю на увазі? Нам потрібно чітко бачити ціль і розуміти, яка відповідальність лежить на нас.
Матвія 14:28-31: “Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, накажи мені прийти до Тебе по воді. Він сказав: Іди. Петро вийшов з човна і пішов по воді, щоб наблизитися до Ісуса; але, побачивши сильний вітер, він злякався, і почав тонути, а тоді закричав: Господи! Врятуй мене! Ісус одразу простягнув руку, підтримав його і сказав йому: Маловірний! Навіщо ти засумнівався?”
З цієї історії ми з вами можемо взяти урок: поки апостол Петро мав правильний погляд (дивився на Ісуса Христа), те, що на розсуд людей було неможливим, з ним відбувалося. Поки ми, військові й цивільні, будемо дивитися на Ісуса Христа, чітко і ясно бачити ціль — Перемогу — ми її отримаємо. Перемога нам потрібна кожного дня.
Армія, яка стоїть на колінах перед Богом, ніколи не стане на коліна перед ворогом! Для перемоги нам потрібна допомога від Господа Ісуса та професійне володіння зброєю!
Нехай Господь Ісус Христос допоможе нам у нашій боротьбі. Божого благословіння всім нам.